Непопулярність друкованого слова серед українців є очевидною ось уже не перший рік. Читаємо ми надзвичайно мало, про що свідчать останні соціологічні опитування, згідно яких лише 14% українців читають щодня, 51% молоді взагалі читають книги, а загалом, ми читаємо 8-9 книг на рік. Сказати, що ситуація катастрофічна – це не сказати нічого. Успіх будь-якої країни напряму залежить від освіченості її громадян, а головне – від бажання пізнавати та дізнаватись про щось нове.
У вирі сучасних технологій та перенасичення інформацією перед людиною XXI століття постає справедливе запитання «Де діставати нові знання?». З медіа-новинами усе доволі складно, бо топові рупори подій у світі та країні зазвичай або зацікавлені у трансляції інформації під певним кутом, або просто поводять себе непрофесійно: розповсюджують фейки, не перевіряють інформацію та не дотримуються журналістської етики. Отож, не будемо чіпати «хворого звіра», а поговоримо про більш високі матерії, як то отримання фундаментальних знань з того чи іншого питання.
Криза освіти в Україні має багато причин, але однією з основних є відсутність багаторівневого підходу до створення інтелектуальної особистості. Знання категорично розмежовують, і часто виходить так, що гуманітарії нічогісінько не знають про новітні досягнення у фізиці чи математиці, а адепти точних наук навіть не чули про Платона. У результаті маємо лише невігластво та топтання на місці. Зазвичай українці стають значимими фігурами у науці всупереч своїй освіті та середовищу, а не завдяки їм. Однак, увесь світ давно засвоїв: майбутнє належить багатофункціональним людям, котрі зможуть адаптуватись до нового клімату стрімких змін сучасної парадигми. Уже давно не достатньо засвоїти професію менеджера в університеті та тихо працювати у кутку душного офісу.
Сумно, але найближчий час не обіцяє якихось якісних змін в українській освіті, а отже ми повинні брати відповідальність у свої руки та займатись самоосвітою. Автодидактика – єдиний вихід пересічного українця, визнаймо це. Тепер давайте конкретизуємо, у чому краса, а головне – користь від читання літератури.
I. Малий словниковий запас
Вміння гарно говорити напряму залежить від кількості слів, яку ви вживаєте. Судіть самі: можна сказати «вітерець», а можна «легіт» – безперечно знавець другого варіанту продемонструє вищий рівень обізнаності в мові та приверне більше уваги. Без широкого вокабуляру вам не вдасться висловити власні думки точно, а у розмовах завжди залишатиметься слід непорозуміння.
II. Помилки в мовленні
Ох, ця одвічна проблема наголосів, русизмів та словесних перекручувань. Хоча інколи діалектні слова і додають певної пікантності в монолог їхнього носія, все ж переважно вони відштовхують та маркують людину неграмотною. Радянський спадок посприяв величезній кількості кальок з російської та пригальмував органічний розвиток української як такої. Чим пильніше ми будемо за собою слідкувати, тим більше віддалятимемось від свого ворога, адже українська самодостатня та насправді надзвичайно далека від російської у своїх засадах.
III. Вузький кругозір
Українці дуже мало подорожують, чисельні опитування підтверджують, що більшість з нас ніколи не залишали кордони держави. Відсутність зустрічі з іншими культурами та досвідом різних людей заводить в культурне гетто. Завдяки книгам можна дізнатись про традиції Стародавнього Риму, або ближче «познайомитись» з нашою Сонячною Системою. Фактично увесь наш світ можливо відшукати на полицях книжкових магазинів.
IV. Слабка уява
Не обов’язково належати до представників так званих творчих професій, щоб стикатись з необхідністю вигадувати та фантазувати. Насправді саме життя постійно потребує від нас креативу. Найсірішу роботу можна «перезавантажити» та зробити процес її виконання цікавішим, а будь-які побутові справи можна втілювати, як мінімум, веселіше. «Як продавати цього товару більше?», «Що подарувати йому на День народження?», «Як пояснити дитині, звідки беруться діти?» – усі ці запитання вирішуватимуться миттєво, якщо ви призвичаїтесь до активного читання.
V. Погана пам’ять
Чи відомо вам, що давні греки вивчали вірші Гомера напам’ять, а піфагорійці могли відтворити події свого дня з точністю до хвилини? Багато проблем сучасної цивілізації спричинена кліповим мисленням та культурою візуального сприйняття інформації. Ми любимо Instagram, бо там багато світлин і мало тексту. Ми обожнюємо YouTube, бо там його взагалі нема. Швидкий ритм урбанізованого існування привчив любити лише швидкий доступ до інформації, натомість атрофував життєво необхідні функції нашого мозку. Читання книг допоможе розвивати пам’ять та класифікувати інформацію. І будете як давній грек.
VI. Депресія
Якщо мова не йде про клінічні випадки, а саме виставленого спеціалістами діагнозу «депресія», книги струсонуть вас під час меланхолійного та сумного періоду життя. Художня література надихає, філософія змушує задуматись, а різноманітна коучінг-література узагалі може підштовхнути на створення нового проекту. Журитись після прочитання захоплюючого роману набагато важче, аніж без нього.
VII. Комплекси
У кого їх немає? Комплекси є абсолютно у кожного, проте люди розрізняються лише за ставленням до них. Незадоволеність собою можна акумулювати в активну роботою над недоліками, а можна стати заручником ситуації та страждати під гнітом самообмеження. Не всі народжуються з хистом прийняти очевидне та працювати над собою. Книжковий ринок пропонує величезну кількість книг з психології та філософії, які допоможуть вам зрозуміти себе.
VIII. Безграмотність
В школах ми, звісно, вчились всі, більшість навіть відвідувала університети, але грамотно пишуть «одиниці». При чому стан речей настільки страхітливий, що ви спокійно можете знаходити помилки у ЗМІ та на сайтах державних установ. Якщо не пощастило засвоїти правила орфографії на уроках української мови, ще не пізно зробити це самотужки з книгою в руках. Наш мозок, поза іншим, «фотографує» усе, що ми бачимо, а отже осточортілі коми увійдуть в свідомість тоді, коли ви будете їх часто бачити. Аналогічно з правильним написанням складних слів. Зубріння мало кому допомагало, а от запам’ятовування в контексті вам забезпечено.
IX. Передчасні висновки
Новітня політична історія українців доводить, що ми тяжіємо до емоційного, ба більше, необізнаного реагування на інформаційний подразник. Коли виникає якась проблема або з’являється чергова «фантастична» новина, ми впадаємо в істерику. Низькій рівень знань приводить до влади покидьків, яким легко маніпулювати масами з допомогою елементарних політтехнологічних фокусів. З тієї ж причини ми не розуміємо механізмів здійснення корупційних схем, не усвідомлюємо, як саме нас пограбували. Книги з політології, економіки та історії дозволять більше тямити в речах, які відбуваються з нами прямо зараз.
X. Незнання іноземних мов
Знову звертаючись до статистики, з сумом констатуємо: ми найгірше розмовляємо англійською серед усіх країн Європи. Подобається нам це чи ні, але англійська – це мова, якою говорить весь світ. Якщо якусь книгу ще досі не переклали українською, повірте, швидше за все, вона вже є у доступі англійською. Знаєте англійську? Вчіть французьку, щоб читати класику в оригіналі, або німецьку – аби студіювати Ніцше. Знання іспанської дозволить торкнутись до найколоритнішої ідентичності на нашому континенті! Знання будь-якої іноземної мови додасть в інструментарій вашого мозкового апарату додаткові корисні функції: ви почнете думати швидше, розумітимете більше. Нумо закупатись словниками та Стівеном Кінгом в оригіналі!
XI. Заангажованість
Мислити критично – мистецтво високого класу. Ми складаємось з того, що ми прочитали або що нам нав’язують ззовні. Хіба комусь хочеться бути результатом чиєїсь пропаганди? Аби цього уникнути, читайте багато та формуйте власну думку, спираючись на прочитане. Маючи великий спектр запропонованих авторами думок, легше зрозуміти, де приховане благо. Копайте у саму глибину, перевіряйте посилання автора. Якщо книга вам сподобалась, зверніться до авторів в бібліографії та вивчайте їх. Такий підхід забезпечить вам розуміння вибраної теми, і більше ніхто не зможе збити з пантелику.
XII. Відсутність друзів
Як не сумно це визнавати, але часом люди не хочуть спілкуватись з іншими людьми, бо з ними… не цікаво. Саме так, ніколи такого не було, і тут знову. Література формуватиме вас як особистість, ви почнете активно підтримувати різні теми у розмовах, а також піднімати свої. Говорити з людиною, яка тямить у мистецтві та класичній німецькій філософії набагато цікавіше, погодьтесь. Покінчіть з незручним мовчанням та боязкими поглядами з-під лоба.
