Додаткова інформація
| Вага | 0,35 кг |
|---|---|
| Розміри | 20 × 18 × 4 см |
| Формат | 60*84/16 |
| Мова | українська |
| Рік видання | 2027 |
| Тип продукції | книга |
| Видавництво | Пломінь |
Ця книга — сповідь юнака, який обрав зброю там, де його рід усе життя обирав слово. Онук Ернеста Ренана й син філолога Жана Псікарі, вихованець родини, де панував культ Розуму, у двадцять років рве зі спадком і вступає до колоніальної артилерії. Він іде не з відчаю, а з жаги дії, честі й дисципліни, які здавалися йому втраченими серед паризьких розмов про прогрес.
Конго й Мавританія стали для нього «чудовим вигнанням». Саме там, під сахарським наметом, народився роман-маніфест, який влучно описують як книжку «інтегрального мілітаризму». Вустами головного героя, Моріса Венсана, сина вчителя-антимілітариста, який під впливом капітана Тімоте Нанжа знаходить честь, самозречення і служіння Батьківщині, Псікарі промовляє власне навернення: від сумніву до чину, від слова до вчинку, від розніженої цивілізації до суворої, майже чернечої дисципліни зброї.
Книга вийшла в переддень Першої світової війни й мала помітний успіх, ставши голосом покоління, яке прагнуло величі й чину замість пацифістського самозаспокоєння. Французька публіцистика прозвала його «принцом озброєної молоді». Шарль Пеґі вважав Псікарі своїм улюбленим учнем. 1913 року автор прийняв католицизм, шукаючи у вірі те саме, що знайшов у війську: форму, ієрархію, самозречену службу вищому. 22 серпня 1914 року, у тридцять років, він загинув у Бельгії біля Россіньйоля. Смерть перетворила текст на пророцтво, а автора на культову постать: його спадщину відстоювали Анрі Массіс, Поль Бурже, Моріс Баррес.
Відлуння цього культу вийшло за межі Франції. Образ офіцера, який опановує мистецтво війни «не як честолюбець, а як митець» (формула Альфреда де Віньї, яку цитує сам Псікарі), 1933 року повторить німецький письменник Ернст фон Заломон у романі «Кадети». У Франції книжку перевидають і сьогодні: читачі шукають у ній ідеал честі й дисципліни у занепалому світі.
Ця книга цікава передовсім як широка рефлексія юнака на тему, близьку багатьом сьогодні: чи можна лишитися осторонь, коли Батьківщина кличе? Голос французького офіцера-мислителя, який обрав зброю не всупереч культурі, а як шлях до найвищої гідності, звучить як дзеркало досвіду для багатьох, хто проміняв кабінет і бібліотеку на військову форму.
З французької переклала Дар’я-Марія Чайкіна
Очікується взимку 2027
| Вага | 0,35 кг |
|---|---|
| Розміри | 20 × 18 × 4 см |
| Формат | 60*84/16 |
| Мова | українська |
| Рік видання | 2027 |
| Тип продукції | книга |
| Видавництво | Пломінь |
Пропонуємо клієнтам кілька варіантів доставки по Україні:
- на зручне для вас відділення «Нової пошти»
- самовивіз (за попередньою домовленістю на ст. м. Майдан Незалежності)
- (Мінімальна сума замовлення 50 грн.)
Ця книга — сповідь юнака, який обрав зброю там, де його рід усе життя обирав слово. Онук Ернеста Ренана й син філолога Жана Псікарі, вихованець родини, де панував культ Розуму, у двадцять років рве зі спадком і вступає до колоніальної артилерії. Він іде не з відчаю, а з жаги дії, честі й дисципліни, які здавалися йому втраченими серед паризьких розмов про прогрес.
Конго й Мавританія стали для нього «чудовим вигнанням». Саме там, під сахарським наметом, народився роман-маніфест, який влучно описують як книжку «інтегрального мілітаризму». Вустами головного героя, Моріса Венсана, сина вчителя-антимілітариста, який під впливом капітана Тімоте Нанжа знаходить честь, самозречення і служіння Батьківщині, Псікарі промовляє власне навернення: від сумніву до чину, від слова до вчинку, від розніженої цивілізації до суворої, майже чернечої дисципліни зброї.
Книга вийшла в переддень Першої світової війни й мала помітний успіх, ставши голосом покоління, яке прагнуло величі й чину замість пацифістського самозаспокоєння. Французька публіцистика прозвала його «принцом озброєної молоді». Шарль Пеґі вважав Псікарі своїм улюбленим учнем. 1913 року автор прийняв католицизм, шукаючи у вірі те саме, що знайшов у війську: форму, ієрархію, самозречену службу вищому. 22 серпня 1914 року, у тридцять років, він загинув у Бельгії біля Россіньйоля. Смерть перетворила текст на пророцтво, а автора на культову постать: його спадщину відстоювали Анрі Массіс, Поль Бурже, Моріс Баррес.
Відлуння цього культу вийшло за межі Франції. Образ офіцера, який опановує мистецтво війни «не як честолюбець, а як митець» (формула Альфреда де Віньї, яку цитує сам Псікарі), 1933 року повторить німецький письменник Ернст фон Заломон у романі «Кадети». У Франції книжку перевидають і сьогодні: читачі шукають у ній ідеал честі й дисципліни у занепалому світі.
Ця книга цікава передовсім як широка рефлексія юнака на тему, близьку багатьом сьогодні: чи можна лишитися осторонь, коли Батьківщина кличе? Голос французького офіцера-мислителя, який обрав зброю не всупереч культурі, а як шлях до найвищої гідності, звучить як дзеркало досвіду для багатьох, хто проміняв кабінет і бібліотеку на військову форму.
З французької переклала Дар’я-Марія Чайкіна
Очікується взимку 2027
Пропонуємо клієнтам кілька варіантів доставки по Україні:
на зручне для вас відділення «Нової пошти»,
самовивіз (за попередньою домовленістю на ст. м. Майдан незалежності).
(Мінімальна сума замовлення 50 грн.)